Так то воно так, але є досить давня традиція ставлення до України з боку лівих західних адміністрацій та ідеологів. Усього століття тому вони фактично допомогли москалям захопити Україну та врешті легітимізували цей нелігітимний акт окупації. Згодом «не помітили» масовий геноцид українців голодом. Далі «не помітили» визвольної боротьби українців у ДСВ на два фронти. Після війни «не помітили» адміністративне знищення української нації через помоскалення в усіх проявах суспільного життя. Після формального розпаду СРСР вони спільно з москалями роззброїли Україну в частині потужної та далекобійної зброї та воєнної техніки.

Мені зрозумілі мотиви західних ідеологів та політиків, що «не ведуть перемовин з домініонами та колоніями». Але ж ми в таких обставинах, коли наші власні сили значно поступаються силам агресора. Наші близькі сусіди це добре розуміють. А хто далі, то не дуже розуміють, які наслідки можуть настати після захоплення москалями України. Чи, може, розуміють, але саме цього й бажають? Адже мати справу з одним тоталітарним режимом значно простіше та зручніше, ніж з багатьма демократичними.


Звісно, що таке століття боротьби на незалежність у масштабі історії? Проте нам варто пам’ятати, що сто років тому етнічна мапа України виглядала десь так:

https://t.me/AzovSiUA/4054