Інтерв’ю з Володимиром Білінським

[euthanasepam]

 

http://gazeta.ua/articles/history/_batij-ishov-smugoyu-shirinoyu-150-kilometriv-istorik/539413

От що він, зокрема, каже при початку розмови:

«Хочу відразу розставити всі крапки над „і“. Чингісхан не був монголом. Не було монголів і в його війську. На Русь напали тюрки. Теміршина вибрали правителем чотири казахські роди. Кияти, киреїти, наймани і меркити, — це не монгольські, а тюркомовні племена. Залишки їх лишилися на території сучасного Китаю, але мова племен — казахська. За життя Чингісхана державною мовою його імперії була споріднена казахській уйгурська мова.

Хто бажає пересвідчитися, раджу звернутися до мапи шляху Іоанна де Плано Карпіні. Ніякого так званого Невського в Києві не було і бути не могло. Росіяни вигадали це, щоб хоч якось пов'язати свою історію з історією великого Києва.

Батько Темуджина (у казахській вимові Теміршина) Єсюгей був ханом киятів. Матір’ю — Оян із роду меркитів. Жінка Чингісхана — Борте — була з казахського роду кониратів. Всі сини покорителя світу носили тюркські імена. Сам Чингісхан (Шингисхан) казахською означає „світлосяйний хан“. У монголів ні тоді, ні досі не було таких імен. Слово „хан“ теж виключно тюркське, а не монгольське. Монголи своїх правителів називали титулом „контайчі“. Обирали Чингісхана на звичайному казахському курултаї. У монголів такого слова немає. Лише казахи, які сповідували тенгріанство, ховали своїх покійників у таємних місцях, про які мало хто знав. Про цей звичай писав європейський посол до Золотої Орди Плано Карпіні. Він бачив цей обряд. У ті часи монголи відвозили своїх померлих на кладовище й лишали там під відкритим небом.

Сучасні генні дослідження стверджують, що монголи і тюрки — цілком різні народи. У Казахстані розкопали могилу старшого сина Чингісхана — Джучі. Генне дослідження його останків підтвердило цю істину — у роду Джучі зовсім не було монголів. Тим більше, на всіх старовинних європейських картах ніколи не писали „Монголія“, а завжди „Татарія“».