Мiж iншим, слушна думка, - про потрiбнi слова з вуст потрiбної людини. Я сама взагалi щойно тільки дiзналася про Фiлофея з дисидентського журналу десь 70-х-80-х років, що видавався колись на Заході, та публiкував здебiльшого статтi з релiгiйної тематики, хоча там траплялися i Солженiцин i навiть Буковський. Може на той час iсторики взагалi мало що знали про Софiю-Зою, дочку деспота Мореї та принцеси Катерини, племiнницю останнього iмператора Вiзантiї. Росiйська вiкi порiвняно з нашею мiстить просто вражаючу кількість iнформацiї про неї, схоже на те, що Москва намагається злiпити з цiєї жiнки таку собi Катерину Першу, подiбну до Другої, тож зауваження Нiцой чи там Бiлiнського з приводу потреби наших власних iсторичних дослiджень по європейських хронiках тих часiв теж цiлком слушнi.
А Філофею було тiльки 7 рокiв від народження, коли Софiя негайно по приїзду до Москви (зауважу: саме через Псков) обвiнчалася за православним обрядом з Іваном Третiм, майбутнім батьком Василя, якому нiбито й писав листи про Третiй Рим Фiлофей... Але це знов таки - ЇХНЯ iсторiя, а як там воно було насправді - хто його знає. Тут ще копати й копати :)