>> Спробуйте приїхати якось сюди з своїми мештами :)


Ще якихось двісті років тому ні для кого навкруги Гаджибею чи у Північному Причорномор’ї не було б незрозумілим, що таке мешти. :)


>> В нас така назва викликає в першу чергу асоцiацiю з росiйським мечты, так само як замiсть облачкО, наголос на останньому О, тобто вiконце на лемкiвському дiалектi - тут почують Облачко, наголос на першому О, - тобто хмаринка, росiйською.


От я про це й кажу повсякчас: москвофєня плодить наративи русскава міра.

В мене мешти не провокують жодних асоціяцій з козломордими «мєчьтамі». Хоча я досконало знаю московську мову. Може тому, що й українську таки знаю? :)

Окупанти протягом XX століття методично викидали з українського словника (при кожному новому перевиданні) нашу лексику, пхаючи натомість московську або запозичену. Як ті ж таки туфлі. Ви от уже не знаєте, що мешти — це не діалектне слово, а невід’ємна частина літературної мови. Південні та східні регіони так сильно помоскалено, що навіть мінімальна унормована українська мова там видається людям чужою. Сучасні зманкуртовані мешканці України вже не розуміють половину питомого українського словника — зате «мовне питання не на часі» та «нє важна, на каком їзикє ґаваріт чілавєк, єслі етат їзик русскій» (та інше нєважнакакаїзичіє). Це справжня трагедія народу, що тут казати…


Ви читали книжку психолога А. Лурії про зв’язок мови та свідомости? Раджу: «Язык и сознание».