Кабінет психопатологічної евтаназіології (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
euthanasepam) wrote2019-11-10 07:41 am
euthanasepam) wrote2019-11-10 07:41 am
Народ-ідіот
Не коментую, бо що ж тут коментувати? Або людина й сама все розуміє, або людина ідіот.
https://www.facebook.com/Dmitriy.Chekalkin/videos/664823247375497
no subject
і не "ідіотів", а журналістку.
"Працівникам слова" добре має бути відома технологія "підводки" до репортажу.
Якщо нехай навіть зєлєбубочку запитати спершу про війну, а потім про ЗЕ (то зєлєбубочка відразу "обісреться" "ґдє-то там, в ґлубінє души", бо наступні питання очікуватиме про те, як ЙОГО питатимуть про ЙОГО реальну допомогу країні, про ЙОГО готовність до захисту, до витрат), тому "назовні" буде видана теза про "не цікавлюсь", а ЗЕ буде вигороджуватись усіма доступними фразами.
Якщо ж питання задати про зубожіння, про доходи зелєбубочки, про купівельну спроможність гривні, а потім задати питання чи пов'язані витрати на війну із рівнем життя громадян, спитати як (на ЙОГО думку) зміняться достаток громадян при виграші і при програші у війні - то щодо оцінки дій ЗЕ отримається інша відповідь.
Отже, коментар: А яку мету мав цей конкретний ролик?
і наступна фраза: Фахівці по роботі з людьми готуються в Україні?
no subject
У дев’яності роки я мав трохи знайомих освітян з «гуманітарного сектору», так би мовити. Так вони банально не вміли писати. Уявляєте собі професійного журналіста чи письменника, що не вміє писати цікаво й без помилок? Отож.
Що й кого саме ви маєте на увазі, кажучи про фахівців з роботи з людьми? Якщо психологів, то їх до біса багато, проте освічених та компетентних дуже мало (більшість іде вчитися на психолога не зі щирого потягу до науки, а щоб навчитися маніпулювати людьми). Те саме стосується й соціологів. Про журналістів говорити зайве, бо то в загалі неуки, неписьменні дебіли.
Та на будь-яку професію поглянути — скрізь буде однаково. Українська освіта мертва, вона випускає лише некомпетентних тупих зомбі. Хто справді дуже хочуть учитися, зазвичай їдуть за кордон і здобувають освіту в інших країнах.
no subject
якщо метою було поставлено показати перехожих як байдужих, якщо метою була провокація певної частини активних людей - то мети досягнуто.
але, якщо метою була б боротьба за прихильність перехожих до ідей, які підтримує кореспондентка, то і питання мала б вона сама вибудовувати по іншому.
підійти до молодої людини, котра видно, що не брала активної участі у відсічі агресору і почати з питань, які можуть відлякувати подібних людей - я розумію лише за умови пошуку глибоко переконавних однодумців. але це вже не інтерв'ю, не дослідження і не соцопитування.
Тут же хочу висловити (не торкаючись теми допису) незадоволення станом "протестних" дій в Україні. по перше - не ведуться пошуки підтримки серед протестуючих вчителів, фопівців, гірників, тощо. не залучаються їх вимоги до вимог загальнодержавного значення.
але хіба нанесення економічної шкоди, торгівля з ворогом, прийняття законопроектів, котрі змусили згортати бізнес не перетинаються з обороною з одного боку і хіба не впливають на погіршення добробуту протестуючих? звісно, що не просто перетинаються, а взаємопов'язані!
але чомусь опір капітуляції - це одне, а протести - це інше.
окрім того немає жодної тривалої акції - натомість зійшлися-розійшлися. неможливо багатьом людям ось просто так відірватись на один день і саме на отой чи оцей, аби прийняти участь у подібній "акції". руху як такого - нема.
сумно і страшно.
це що - означає, що в Україні нема рівних, хто може протистояти свавіллю політиків, шахрайству бізнесменів-мільйонерів ("олігархів"), нема офіцерів, аби протистояти капітулянтам, нема правоохоронців аби протистояти беззаконню, нема суддів... а шо тоді є?
no subject