За Лема трохи прикро. За стільки років я вже забув ідейну складову його книжок, а пам’ятав лише колишнє загалом позитивне враження. Друге читання не лишило від того колишнього враження й сліду.

Нещодавно перечитував ще деякі менші твори інших авторів фантастичного жанру, які мені колись були сподобались і здавалися глибокими, філософськими — і теж друге читання було не таким, як колись давно.



P. S.

У ЖЖ мені в коментах написали, що й сам Лем так оцінював цю книжку:

euthanasepam.livejournal.com/162611.html