euthanasepam: Ла-ла-ла-ла! Ла-ла-ла-ла! (Kozak)
Кабінет психопатологічної евтаназіології ([personal profile] euthanasepam) wrote2014-12-31 06:43 pm

«Розрита могила»

 
Перш ніж посідаєте до столу, аби напхати кендюхи стравами та залити очі алкоголем, нагадайте собі та своїм родинам про те, що в Україні війна.


Пісня гурту «Кому Вниз» на вірш Тараса Шевченка «Розрита могила».




https://www.youtube.com/watch?v=TrXyoJG4Vq8


Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала… Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі. /253/
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває…
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».

Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? Ех, якби-то,
Якби-то найшли те, що там схоронили,
Не плакали б діти, мати не журилась.

(http://litopys.org.ua/shevchenko/shev124.htm)


P. S.

http://vyuko-z-lycka.livejournal.com/219773.html

Коли вночі у дім, квартиру, хату
Прийде Різдво, ялинка і вогні —
Згадай, хоч на хвилинку, про солдата,
Який в окопі мерзне на війні.
Який своє Різдво зустріне в полі
Під кулі свист і вітру коляду…
Хай спогад твій йому тамує болі,
Хай щира згадка піднімає дух,
Бо в цьогорічнім році щастя й туга
Змішались в датах, цифрах, іменах…
Яке ж Різдво без батька, сина, друга…
Які ж свята, коли іде війна.
І в час, коли годинник цокне в тиші
Й по вінця буде келих… щастя… сміх…
Не говори тостів хвалебно-пишних,
А помолись за мертвих і живих.



 

Post a comment in response:

This account has disabled anonymous posting.
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting