Про Єгора Лєтова і «заґадачьную русскую душу»

[euthanasepam]

 

На мою думку, найкраще, найточніше, найповніше ліричне й музичне втілення тої чудернацької химери, яку називають «заґадачьная русская душа», здійснив Єгор Лєтов (також див.: lurkmore.to/ГрОб). Уся його дискографія та картини — це калейдоскоп ірраціонального духовного та душевного світу московита з усіма його невирішуваними трагічними протиріччями, патологіями, збоченнями, гріхами, мріями та мареннями. Просто взяти перший-ліпший альбом і слухати пісні — вони є своєрідна транскрипція, субтитри того потоку образів та думок, що формують русскава чілавєка.

"" (Watch on YouTube)

"" (Watch on YouTube)

"" (Watch on YouTube)

"" (Watch on YouTube)

"" (Watch on YouTube)

 

Comments

[leo_sosnine]

это да

[euthanasepam]

Талант художника и таким бывает. :)

[dikiy_mujchina]

Не зовсім вірно.
Це чудова проекція савєцкага человєка.
Доволі відверта і вірна.
А от після 95 року з Єгора полізла "русская душа" зовсім несприйнятна та незрозуміла.
Досі слухаю ГО до 1993 року видання(бо я народився при совєтах і був савєцкім человекам) і 1-2 пісні з пізніх...

[euthanasepam]

А совєцький чілавєк — це хто? Це той самий русскій чілавєк, але у піонерській краватці, з комсомольським значком на грудях та партбілетом у кишені. Новая істарічіская опшшьнасть — савєцкій нарот.

Ось я беру пізні альбоми Лєтова слухати — йой, а там русскій мір, анштіфашизм і вся оця катавасія. :) Я вважаю, що Лєтов абсолютно геніяльно і досконало оформив ідейний вміст Русскава Міра в своїй творчості.

[mysliwiec]

Сталася помилка в прочитанні : "Русскоє полє екскрементов"

[euthanasepam]

У Лєтова дуже багатий тезаурус у даній темі. Власне, можна нічого не знати про Русскій Мір, але уважно послухавши (у навушниках, щоб людям то не муляло) зміст і саме виконання — скласти собі майже всю картину. Він охопив, мабуть, увесь словник та всі смисли московства.

[pan_netnet]

имхо.
Квистесенция русской души это Круг с централом и кольщиком. А вот летов не резонирует у русских. Он как был, так и остался автором всяких там разных неформалов.
Летова надо рассматривать в более широком контексте. Он как Ницше. Оба глянули одним лишь глазком за завесу святая святых, оба излагали свои откровения непонятным большинству языком, оба невыдержали груза. Знаю, я сейчас говорю зело непонятно, но иного языка не знаю для таких вещей.

У Летова из русского только специфический надрыв. Каждый этнос встречает неизбежное по своему. *условно* Американец вообще отрицает существование чего-то, что нельзя изменить или, хотя бы, повернуть неизбежное себе на пользу. Японец будет делать что дОлжно, а потом покончит с собой, а русский и делать ничего не будет, и принять спокойно не сможет, будет выть как волк на луну с таким надрывом. Вот щас специально включил "Слово - Товарищ". Вроде бы такая ничем не прмечательная совковая песня, но у Летова превращается в некий реквием Эпохе. Не совковой эпохе, а эпохе вестфальского миропорядкав его ялтинско-подстамской редакции.

P.S. Вам письмо от администрации дрима приходило? Это что-то важное?