>> Просто нет т.н. "политической воли" поставить население в такое положение, в котором без знания мовы никак.


Три століття вибивали усі найкращі інтелектуальні та духовні сили українського суспільства — то й нема кому робити. Якщо я пишу українською мовою, то мене регулярно матюкають останніми принизливими словами — і роблять це зазвичай не москалі, а манкурти-хохли. Половина москвомовного населення України по-рабськи боїться виглядати селюком, рагулем — і через це зрікається батьківської мови. Це дуже серйозна проблема національної самоповаги та ідентичності; силоміць продуктивно вирішити цю проблему буде тяжко. Потрібна воля не лише політична, але й суспільна: люди мають захотіти цього, має стати престижним бути українцем. Мова це завше ознака престижу та соціального стану. Якби бути українцем стало вигідно та почесно, то за кілька років уся Україна вже би плювалася від московської мови. Те саме можна сказати й про білорусів, у них навіть гірша ситуація, про жидів-емігрантів, що живучи в Ізраїлі дивляться кацапські канали по телевізору, про мігрантів з РФ до США, що живучи та працюючи там постійно — голосують за Путіна.