Йойтішно-читацьке: цитата про погроміздів

[euthanasepam]

 

[...] Он был невысокого мнения о большинстве программистов, считая, что они плохо подготовлены, если подготовлены вообще. Я до сих пор слышу, как он говорит:

Мы даем им словарь и грамматические правила и говорим: «Теперь ты отличный программист, малыш».

Це начебто слова Річарда Хеммінґа у передачі Браяна Керніґана.

З цієї книжки (стор. 28—29):

1. Керниган Брайан. Время UNIX. A History and a Memoir. — СПб.: Питер, 2021. — 224 с.: ил. — (Серия «Библиотека программиста»). — ISBN 978-5-4461-1669-0 (985FF9199289709E7727A488FC3EC46D).

2. Brian W Kernighan: UNIX: A History and a Memoir, 1st Edition, ISBN 978-1695978553 (D9533449973B725C446C09F88B42BAFCFC3EC46D).




 

Comments

[kondybas]

Ну так індійські ойтішніки цьому повністю відповідають. Вивчили синтакс пєтона, занесли стековерфлоу в закладки - ось тобі і погромізд.

Недавно чув від одного кадра, що їхню команду запросили рефакторить проект. Після тривалого допиту третього ступеня замовник зізнався, що першу ітерацію робила команда з Індії. Йому заломили прайс 2х від початкового. І він погодився.

[euthanasepam]

У цитаті ж мова про тодішніх, а не про теперішніх. Є поширена ілюзія, що колись давніше люди були мудрішими, дівки гарнішими, дерева вищими, вода мокрішою тощо… В йойтішому вимірі ця ілюзія живиться головним чином наслідками праці гігантів, що писали Юнікс і таке інше. Тут на сцену виходе у всьому білому Керніґан і у своїй звичній простій манері цитує саме тодішнього мудреця.

[kondybas]

Справедливості заради, раніше йшли в погромізди від чистої любові до мистецтва, бо не було ні аутсорсингу, ні фрілансу, і бабла було менше, ніж у слюсаря. І якось воно так виходить, що на трьох проектах з чотирьох я - єдиний, хто чув про Брукса чи Кнута. Не тому, що колись всьо було краще, а тому, що зараз все поставлене на потік. Хуяк-хуяк і в продакшн. Нема коли думать, треба код калапуцать. Прости господи, девопс, який не знає, шо таке NOHUP. Постмастер, для якого несподіванкою виявляється те, що підняти пошту можна й без гугла чи мікрософта.

[euthanasepam]

Так отож… Спеціалізація™ — для комах. Автор оповідає у книжці про місце своєї роботи, яким воно було в той час, і про людей, що там працювали. У тодішній Bell Labs кожен працівник і навіть стажер мав свій особистий кабінет. На мою думку, з таких гуманістичних дрібниць і виросли ті великі наукові, культурні, технічні здобутки, бо творча людина зазвичай потребує особистого простору, більш-менш вільного графіку та вільного вибору предмету праці.



Там само на 34-й сторінці:

Итак, в 1969 году я стал штатным сотрудником Bell Labs, но не
получил никаких указаний, что же мне делать. Это была
стандартная практика. Люди знакомились друг с другом, можно было
ходить по разным отделам и искать собственную тему исследований.
Сейчас такая ситуация может показаться пугающей, но не помню,
чтобы я испытывал какие-­либо опасения. Вокруг столько всего
происходило, что найти тему для исследования было не так сложно,
да и после двух лет в роли стажера я уже имел знакомых и был
осведомлен о ряде текущих проектов.

Отсутствие четких указаний было стандартной практикой. Проекты в
подразделении 1127 не определялись руководством, а, если так
можно выразиться, росли снизу вверх, объединяя людей, которые
интересовались определенной темой. По такому же принципу
строилась работа с другими подразделениями. В группу
разработчиков можно было приглашать коллег­-исследователей, и
если у них было такое желание, они могли присоединиться.

Файна книжка, вельми раджу.

[euthanasepam]

Ще одна цікава антропольогічна цитата:

…в 1960-­х и 1970-­х на технических должностях в Bell Labs было
мало женщин и представителей других рас; большинство технического
персонала составляли белые мужчины, и так продолжалось долгое время.
Тогда подобное наблюдалось в большинстве технических сред.

Під час копіювання щезають дефіси, а я вже думав, що в мене щось із руками… :)



Там далі Керніґан пише, що з початку сімдесятих років було запроваджено низку програм, аби «виправити ситуацію». Але ще довго ситуація лишалася «невиправленою».

Можна припустити на цьому прикладі, що коли скінчається вільний приплив зацікавлених людей і внутрішня свобода працівників обирати собі заняття на власний смак і гуртуватися з тими, кого сам обираєш, а не кого дасть начальник — тоді зникає і культура колективної вільної творчості з її здобутками.

[balu]

Справедливості заради, раніше йшли в погромізди від чистої любові до мистецтва

Є ще атмосфера, що створена тими людьми. Це атмосфера свободи та творчості і я досі живлюся нею коли працюю в unix чи lisp-середовищі. Це, звісно, потужні інструменти, але і той фан теж дуже важливий.

[euthanasepam]

Книжка, про яку тут мова, зокрема (передусім?) про цю атмосферу чи, я би радше сказав, про культуру. Цілими шматками цитував би, та краще самому прочитати. Вона й невелика за обсягом.

[kondybas]

А зараз в тренді заганяння залізною рукою всіх і кожного у світле майбутнє монолітного systemd...

І що найцікавіше, піполь не відчуває, яке воно бридке саме в естетичному плані.

[euthanasepam]

— Ви проста нінавідітє всьо русскає нє хатітє прівівацса, штоби сдєлать плоха всєм акружающім!

[euthanasepam]

Знову процитую, що пише Керніґан:

Я считаю, что в Bell Labs хорошо умели работать с пространством.
Отдельные кабинеты, хотя и стоят дороже опенспейсов,
предоставляют людям место, где можно хранить книги и бумаги и
сосредоточиться без вечного шума на заднем плане. Если требуется
тщательно обдумать что-нибудь или побеседовать с глазу на глаз,
достаточно закрыть дверь. Я много работал в опенспейсах и могу с
уверенностью сказать, что они гибельно действуют на способность
к сосредоточению. В Bell Labs у сотрудников были как личные
кабинеты, так и общее рабочее пространство.

[euthanasepam]

До речі, щоби знайти у наш системдонутий час правильні (універсальні) поради ув інтернетах, треба додавати в пошуковий запит «-linux». Ось порівняймо пошукову видачу на два запити:

www.google.com/search?q=man+echo

www.google.com/search?q=man+echo+-linux

Нуф сед.

[balu]

Я плювався на цей systemd як про нього почув, мені казали, що я не шарю. А був же прекрасний upstart.

[euthanasepam]

У цієї штуки є конкретна цільова аудиторія, її споживач, так би мовити. Воно робить зручно саме погроміздам, про яких тут незлим тихим словом, а також девопсам — себто людям, яким насрати на те, що вони роблять, і на тих, кому вони теє роблять.


Ретроспективно:

euthanasepam.dreamwidth.org/56077.html

[balu]

девопсам

Я і не знаю, що це слово означає.

[euthanasepam]

Це такий персонал для обслуговування інфраструктурних потреб погроміздів індустріального потоку виробництва програм.

en.wikipedia.org/wiki/DevOps

ru.wikipedia.org/wiki/DevOps


Цей страхітливий корпоративно-соціалістично-промисловий блудняк дурні лидюська притягли врешті у вільне ПЗ і все зіпсували.

[balu]

Та я читав і раніш (за рашовікі нєзачьот, да), але так і не зрозумів навіщо це виводити в окрему спеціальність. Я все це робив сам, причому більшість роботи автоматизовував.

Коротше, це люди без чітких професійних обов'язків.

[euthanasepam]

Це призначено для західних софтописальних галер, для промислового софтописальства. Коли клієнт («галера») купить собі цю козу і почне сплачувати абонентську платню, то щоб роботу кози забезпечували не самі бидлокодери і не якісь енікеї чи старорежимні сисадміни, а сертифіковані на цю роботу фахівці з бейджиками. Онде за лінком у мене в коментах один погромізд агітував за козу. Піполь на галері хоче, щоби був один фюрер, один народ, одне програмне середовище (нє, фільософія Юніксу та його програмне середовище їм не потрібні).

А решті людей доводиться «страдать і тєрпєть».



P. S.


Допишу зауваження щодо уніфікованого програмного середовища.

Ймовірно, що фанатики деяких новітніх методологій створення ПЗ справді не в курсі філософії Юніксу та не читали книжок на кшталт «The UNIX Programming Environment». Я припускаю, що вони не знають про POSIX або не розуміють саме в методологічному сенсі його сутності та призначення. Коли такі нерозумні діти вперше бачать різницю між різними дистрибутивами лінупса і ще й відмінність лінупсів від бздів, у діточок закипає в голові. Вони хочуть мати одне універсальне API. Замість того, щоб читати класичні книжки про Юнікс («морально застарів!») і документацію на POSIX («што ета такоє?»), вони хапаються за те, що для них вигадують у великих корпораціях (передусім — в IBM, MS тощо) — себто ті галерні методології виробництва ПЗ, які спричинюють цілеспрямоване створення systemd й подібного до неї мотлоху.

[kondybas]

Головна проблема systemd в тому, що він тотально суперечить unix-way. Кожна тулза має робити щось одне, але добре.

Я чудово розумію, чому взагалі виникла ідея systemd - бо кожен сисадмін кожну задачу вирішує по-своєму, і має власні конфіги та власну архітектуру. Інша людина в чужій системі буде довго розбиратися і повинна мати неабиякий досвід, аби зрозуміти кожен хід чужої мислі. Тому, задля зменшення експлуатаційних витрат вводиться тотальна уніфікація через моноліт - всьо робимо через системд, а в ньому можна тільки отак - і більше ніяк. В результаті вартість підготовки системдешника зменшується на порядок, як і ціна його праці. Проблема лиш в тому, що цей моноліт жорсткий, і жодної нетипової проблеми в ньому не вирішиш. Доведеться все одно робити самозбор на самописних конфігах, і це все неминуче почне з системд конфліктувати, рано чи пізно. Один лиш заворот syslog в systemd - це такий концептуальний пройоб, що його наслідки годі й передбачити.

[balu]

І лог у systemd — база данних. Його можна, звісно, прочитати через strings, але глибина думки, Карл! При тому, що звичайний grep зазвичай працює швидше якогось select.

[balu]

Я зараз багато пишу під контролери та мікрокомпутери тіпу малини. Так от, на останніх дуже поширена така тулза як supervisor. Я використовую systemd, але тенденція показова.

[kondybas]

О, це цікаво :) Я якраз юзаю четверту пішку під фрьою.

[balu]

Я її юзаю в якості другого робочого компа :). Особливо це актуально під час війни.

[kondybas]

Я теж її юзав (лібреофіс + гімп) для підготовки патентної заявки :) Непогано працює, хоча хроміум тормозить люто навіть на моїй версії з 8ГБ рами.

[balu]

У мене 4, вистачає. Однаково все впирається в швидкість флешки. А вона на купі дрібних файлів тормозить.

Хоча оперативку можна відрізать в tmpfs і пихати хром чи лібру в пам'ять.