Йойтішно-технічне: Without Systemd Wiki

[euthanasepam]

without-systemd.org

Sapienti sat.


UPDATE

До дискусії в коментах пропоную прочитати, хто не читав, давній уже допис Каґанова про лінукс (висловлені в дописі тези я поділяю): «За что я ненавижу Линукс», lleo.me/dnevnik/2008/05/31.html. Минуло відтоді дев’ять років, а стає дедалі гірше.

 

Comments

[henry_flower]

systemd has won. deal with it, ггг

[euthanasepam]

На мою думку, systemd найдурніша, найнепотрібніша і найгірша вигадка гівнокодерів з часу появи KDE та freedesktop-org.

[henry_flower]

1. http://0pointer.de/blog/projects/socket-activation.html

2. https://www.freedesktop.org/software/systemd/man/daemon.html

3. https://www.freedesktop.org/software/systemd/man/systemd.exec.html

як також ж домогтися зі сміттям із sysv скриптів? тобто, звичайно, це можливо--кожний раз писати весь інфраструктурний рігмарол самому і тягти криве, але своє з собою у кожний дістро. але навіщо?

з девелоперської точки зору systemd--це щастя! ггг

> гівнокодерів

Ви читали нутрощі systemd? рекомендую переглянути, якщо ні. воно вельми грамотно написано. ніяким "гівнокодерам" такий проект не під силу.

[euthanasepam]

Яке має значення, чи добре написане те, що не потрібне? Принципово не потрібне. І варто сказати навіть більше: та мета, для якої зробили systemd — вона також трохи кульгава на здоровий глузд. Проблему фрагментації лінукса це не вирішить, на масових десктопах його також ніколи не буде. То навіщо? Чим насправді не догодили стартові sysv-скрипти? Лише тим, що одна американська фірма має жагуче бажання гребти під себе нових грошовитих клієнтів, а це неможливо зробити за умов справді вільного доступу до програм.

Ініціалізатори на кшталт systemd доцільні лише для таких систем, що мають одного вендора (Apple, Oracle, Microsoft, Red Hat), і де повсякденне адміністрування ОС здійснюють за допомогою спеціального софту спеціальні люди, а не звичайні юзери та адміни. Себто там, де стартова ініціалізація взагалі не є предметом маніпулювання для юзера.

Для себе я цю проблему вирішив ще з самого початку, як лише починалося це неподобство заміни традиційних засобів, а резюмував нещодавно тим, що зніс зо старого лаптопа лінукса і встановив туди його рідну вінду, а на решті моїх комп’ютерів нема й не буде systemd, бо там або OSX, або вінда, або, за потреби, встановлю якогось bsd чи слакварю чи лінукса без редхатівських доважків.

[henry_flower]

> та мета, для якої зробили systemd — вона також трохи кульгава на здоровий глузд

socket-based activation і sandboxing -- це погано?

що кульгавого є в тому, що мені більше не потрібно виконувати 15 пунктів неофіційного протоколу, коли я пишу демон?

systemd складається з багатьх компонентів (я би сказав, там забагато всього, ггг), багато компонентів моють feature creep, але загалом--це пречудова інженерна конструкція.

> Чим насправді не догодили стартові sysv-скрипти

всім! ггг

як істота, яка писала свій дістро, я їх ненавидів, коли ще ніякого systemd не було.

як Ви гадаете, чому всі популярні дістро стали systemd-based? Ви думаєте pkg maintainers мали велику жагу оновлювати половину своїх pkgs? ні. але 99% роботи у написанні і підтримці дістро є підтримка rpm/deb/etc pkgs. з systemd це набагато простіше.

[euthanasepam]

В основі філософії юніксу лежить, по суті, одна-єдина фундаментальна ідея старої чудової Computer Science: keep it simple (KISS). Все має бути якомога простішим та зрозумілішим. Стартові та адміністративні скрипти мають бути у формі, яку спроможна прочитати й зрозуміти жива людина. Тому й традиційні прикладні програми теж так влаштовано. Якщо чогось не розумієш, то береш текст тої програми і читаєш до дзену. Оця прекрасна витончена досконала філософія вільного та відкритого до знань суспільства, однак, «чомусь» виявилася несумісною з так званим індустріальним виробництвом програмного забезпечення. Тому й маємо тепер, зокрема, бравзери, що потребують гігабайтів пам’яті для відображення мізерної кількості корисної інформації. Такі абсурдні речі постають в результаті діяльності в інтересах прибуткового «індустріального програмування», що за голову хапаєшся.

[euthanasepam]

Коли робиш якийсь скрипт для нормального (у моєму розумінні) юніксу, то ти розумієш, що ти робиш і що роблять оті маленькі програми, які ти докупи пов’язуєш. Для вінди або маку такий, в первісному сенсі, скрипт зробити не можна, бо там ти вже маєш вичерпного розуміння, що робиться «під капотом» і як воно відбувається. Якщо якісь функції не документовано або документація доступна лише за гроші, а текстів програм нема як таких, то ти вже не керуєш системою. Ти навіть не знаєш достеменно, коли й куди вона без твого відома «стукає». Ти не можеш, наприклад, вирішити проблему «нескінченного апдейту» Віндовса, бо ніхто в цілім інтернеті не знає точно, що саме її спричинило. Читати журнали віндовса або мака пробували? Вельми цікаве й продуктивне заняття, бо з нього майже нічого до ладу не взнаєш. Ближчим часом чекаємо таке й у лінуксі. :)

[euthanasepam]

Ось я вам приведу приклад яблучного діаґностичного журналу.

Гепнувся bash. Система щось в журнал написала. Читаємо:

Process:         bash [84575]
Path:            /bin/bash
Identifier:      bash
Version:         ??? (???)
Code Type:       X86-64 (Native)
Parent Process:  ??? [84574]

Date/Time:       2017-04-21 16:21:19.538 +0300
OS Version:      Mac OS X 10.6.8 (10K549)
Report Version:  6

Exception Type:  EXC_BAD_ACCESS (SIGSEGV)
Exception Codes: 0x000000000000000d, 0x0000000000000000
Crashed Thread:  0  Dispatch queue: com.apple.main-thread

Thread 0 Crashed:  Dispatch queue: com.apple.main-thread
0   libSystem.B.dylib             	0x000000010020fc00 strlen + 16
1   bash                          	0x0000000100067a64 0x100000000 + 424548
2   bash                          	0x0000000100053e51 0x100000000 + 343633
3   bash                          	0x0000000100053f27 0x100000000 + 343847
4   bash                          	0x000000010005064b 0x100000000 + 329291
5   bash                          	0x0000000100050830 0x100000000 + 329776
6   bash                          	0x0000000100050830 0x100000000 + 329776
7   bash                          	0x0000000100050830 0x100000000 + 329776
8   bash                          	0x0000000100050a6c 0x100000000 + 330348
9   bash                          	0x0000000100050d58 0x100000000 + 331096
10  bash                          	0x0000000100003ea9 0x100000000 + 16041
11  bash                          	0x0000000100005443 0x100000000 + 21571
12  bash                          	0x00000001000065c2 0x100000000 + 26050
13  bash                          	0x0000000100009259 0x100000000 + 37465
14  bash                          	0x00000001000031c7 0x100000000 + 12743
15  bash                          	0x00000001000032b5 0x100000000 + 12981
16  bash                          	0x0000000100003432 0x100000000 + 13362
17  bash                          	0x0000000100003088 0x100000000 + 12424
18  bash                          	0x0000000100000ed8 0x100000000 + 3800

Thread 0 crashed with X86 Thread State (64-bit):
  rax: 0x00000000ffffffff  rbx: 0x0000000000000001  rcx: 0x00000000b7b7e4ff  rdx: 0x1fbbcff7b7b7e4ff
  rdi: 0x1fbbcff7b7b7e4f0  rsi: 0x00000001011a72c2  rbp: 0x00007fff5fbfe7e0  rsp: 0x00007fff5fbfe778
   r8: 0x1fbbcff7b7b7e4ff   r9: 0x000000001005093a  r10: 0x0000000000000000  r11: 0x0000000000000246
  r12: 0x0000000100505c21  r13: 0x0000000000003902  r14: 0x00000001000a6cac  r15: 0x0000000000000001
  rip: 0x000000010020fc00  rfl: 0x0000000000000286  cr2: 0x000000010025b09a

Binary Images:
       0x100000000 -        0x100098fe7 +bash ??? (???)  /bin/bash
       0x1000b5000 -        0x1000f4fef  libncurses.5.4.dylib 5.4.0 (compatibility 5.4.0) <9D53BE03-6D81-D0CB-F657-4E842E69A66A> /usr/lib/libncurses.5.4.dylib
       0x100104000 -        0x1001fcff7  libiconv.2.dylib 7.0.0 (compatibility 7.0.0) <44AADE50-15BC-BC6B-BEF0-5029A30766AC> /usr/lib/libiconv.2.dylib
       0x10020c000 -        0x1003cdfef  libSystem.B.dylib 125.2.11 (compatibility 1.0.0) <9AB4F1D1-89DC-0E8A-DC8E-A4FE4D69DB69> /usr/lib/libSystem.B.dylib
       0x10045f000 -        0x100463ff7  libmathCommon.A.dylib 315.0.0 (compatibility 1.0.0) <95718673-FEEE-B6ED-B127-BCDBDB60D4E5> /usr/lib/system/libmathCommon.A.dylib
    0x7fff5fc00000 -     0x7fff5fc3be0f  dyld 132.1 (???) <29DECB19-0193-2575-D838-CF743F0400B2> /usr/lib/dyld
    0x7fffffe00000 -     0x7fffffe01fff  libSystem.B.dylib ??? (???) <9AB4F1D1-89DC-0E8A-DC8E-A4FE4D69DB69> /usr/lib/libSystem.B.dylib

Що можна осмислено вдіяти після читання такого звіту? Отож.

[balu]

Можливо воно і грамотно написане, але криво спроектоване. Один бінарний лог чого вартий.

[euthanasepam]

Не лише я не в захваті, гг: http://www.zdnet.com/article/linus-torvalds-and-others-on-linuxs-systemd/

[balu]

Лунус, якраз, нічого такого і не сказав. Коли він сильно невдоволений він або факає у прямому ефірі, або пише код, як то було з ядром чи гітом.

[euthanasepam]

В тому дописі цитують не так Лінуса, як «and others».

[waqur]

Дякую тобі Боже, що я не москаль не Linux-адмін.

На щастя, в FreeBSD systemd немає :)

[euthanasepam]

То є правда, гг.

Я не адмін, лише для свого зоопарку.

[vera_croose]

У ПОПА БУЛА СОБАКА :)))

[waqur]

Колись в моєму домашньому зоопарку теж таке було. Наразі Linux залишився лише у віртуальній машині (bhyve під FreeBSD). До гарних речей, таких як ZFS, звикаєш дуже швидко. А до Linux ZFS якось не дуже клеїться, з ліцензійних причин AFAIK. А ще в Linux немає FIB. Не можу уявити навіть домашній сервер без такого зручного інструменту, як setfib.

[euthanasepam]

Поглянув нещодавно, що Википедія каже про обіцяний лайфтайм для 11-го Солярису: до 2034 року. О! Може робитиму ближчим часом домашнє файлове сховище — то на солярці. Або на віндовсі.

[balu]

Лео мені нагадує совка, дял якого залізяка - це основні витрати, а сраниї інжєнєрішки штни просиджують. І, у своїй совковості, він не розуміє однієї простої речі: за рахунок збільшення системних реурсів зменшується вартість розробки. Якби він платив гроші за софт, він би це помітив. Незрівняно дешевше тупо раз на 2 роки замінити залізяку, аніж платити купу грошей за мало кому потрібний оптимізований софт.

[henry_flower]

(кацапський висер не читав)

до речі, я ніде не бачив такого скаженого потоку ненависті до systemd, як з свинособакостану.

як тількі безкінечні кацапські сісадміни бачать слово "systemd", у них починається сказ. фашист Поттерінг відібрав у них юникс!

[balu]

Особисто у мене до сістемд одна притензія - погане архітектурне рішення: воно забагато на себе бере і за замовчанням пише бінарний лог.

[henry_flower]

> воно забагато на себе бере

100%

але т.я. написано воно грамотно, то дозволяє використовувати тільки ті модулі, які потрібно. якби я зараз робив би свій дістро, то взяв би десь 30-40% від systemd, а інше би ігнорував.

> за замовчанням пише бінарний лог

я теж спочатку бичився на це, а потім звик, ггг. journalctl чудово фільтрує, працює швидко, дозволяє експорт у json.

[euthanasepam]

>> за рахунок збільшення системних реурсів зменшується вартість розробки

Ви впевнені, що зменшується? Бо насправді навпаки. Навіть аутсорс до індусів не допомагає. Якщо колись операційну систему міг написати невеликий колектив людей, фактично один відділ фірми, і та ОС працювала економно й швидко, то тепер для цього треба десятки тисяч людей і вдесяторе більше часу, а в результаті прикладні завдання виконуються на тисячократно потужнішому обладнанні повільніше. Як гадаєте, усе гаразд в цьому господарстві?


>> Незрівняно дешевше тупо раз на 2 роки замінити залізяку, аніж платити купу грошей за мало кому потрібний оптимізований софт.

Це хибна та шкідлива для здорового суспільства логіка, але єдино прибуткова для великих вендорів.

За кілька років ви вже не матимете на що замінити залізяку, бо вже досягнуто технологічної межі її екстенсивного розвитку. А мільйони мавп та індусів писатимуть щодалі гірші програми для навіть менш продуктивного виконання тих самих завдань, що півстоліття тому виконувалися на кілобайтах пам’яті та кілогерцах процесорного часу.

[balu]

Ви впевнені, що зменшується?
так.

Навіть аутсорс до індусів не допомагає.
Кадри такі, а кадри, як відомо, рєшают всьо. Наші, між іншим, ще питання чи сильно кращі. Держимо позиції тільки за рахунок часового поясу.

Якщо колись операційну систему міг написати невеликий колектив людей
З однієї сторони якість кадрів була незрівнянно вищою, з іншої вони вирішували відносно прості задачі. Тільки тому і з'явився юнікс-вей.

а в результаті прикладні завдання виконуються на тисячократно потужнішому обладнанні повільніше.
вимоги до задач ускладнилися. Якщо у сімедисяті для якоїсь економічної задачі обходились командним рядком, то тепер туди додалося скадного гуя, міжнародної роботи, типографських задач, складної аналітики та небажаності інсталяції. І швидких змін складної бізнес-логіки на вчора.

Це хибна та шкідлива для здорового суспільства логіка, але єдино прибуткова для великих вендорів.
тут є пара протирічь: можна нескінчено покращувати свою програму. Але коли дійде до реліза, він буде нікому не потрібний. Це з однієї сторони. З іншої, чи готовий ти платити за програму, як за витвір мистецтва? Бо саме стільки коштує результат роботи справжніх майстрів. Юнікси, між іншим стільки і коштували.

а в результаті прикладні завдання виконуються на тисячократно потужнішому обладнанні повільніше.
Ця претензія звучить з тих пір, як стали використовувати перші асемблери замість двійкових кодів. І ті ж юнікси звинувачували у тормознутості.

[euthanasepam]

Лео абсолютно вірно пише про наслідки обрання орієнтирами хибних концепцій.

У програмерів очі замилені, бо це для них робота й заробіток. А от для юзерів усе зовсім інакше. Безліч людей воліли би придбати нехай дороге, але надійне й довговічне, може на десятиліття, може на все життя одну, але добру річ. Але це неможливо, бо нині усе зумовлено штучним так званим «моральним старінням»: можеш мати устаткування, що чудово працює, але купуєш нове, бо за кілька років знову змінилися протоколи, інтерфейси, до ОС та програм вже немає апдейтів безпеки і нема на це ради. Пропоную порівняти, наприклад, з OpenVMS чи системами IBM, що працюють протягом десятиліть. Оце і є єдино прийнятний рівень.

[balu]

бо нині усе зумовлено штучним так званим «моральним старінням»
Моральне старіння має й іншу сторону - збільшення можливостей нових речей. Наприклад, моя стаенька Нокія чудово працює й зараз. Але вона не вміє ані словників, ані книжок, ані інтернету. Ба, навіть музику не програє. А дешевий смартфон вміє більше, ніж я перелічив. Тож більшість людей з радістю покладе у шухляду стареньку Нокію і купить дешевий смартфон.
І це стосується не тільки компутерщини.