Лариса Ніцой: Найгірше зло — мовчання українців, яке відбирає в України голос

[euthanasepam]

 

Джерело допису: www.facebook.com/larysa.nitsoi/posts/1905832939448829 (або тут: www.infa.ua/larysa-nitsoj-najgirshe-zlo-movchannya-ukrayintsiv-yake-vidbyraye-v-ukrayiny-golos).

Хочу поговорити з вами відверто, українці.

Подивіться на цей наказ, що внизу. І порівняйте його з відео. Наказу рівно 100 років і 6 днів. Сто років тому українська влада видала наказ про українізацію міністерства шляхів: українська мова — державна, мова залізниці — українська.

Пройшло сто років. Українка Лариса Ніцой рівно через 100 років після наказу знімає відео на нашій українській залізниці. Складається враження, що залізниця не українська. Мова української залізниці — російська.

Між цим наказом і цим відео багато що відбулося. Відбулося захоплення України росією. Відбулися репресії, розстріли 80% еліти українців, закопано в землю 30 тисяч інтелігенції. Відбулася антиселекція, обезголовлення нації. Відбулися три спеціально організованих голодомори, які умертвили насильницькою смертю 10 мільйонів українців. Відбулася ІІ Світова війна, у якій російські полководці використовували українців як гарматне м’ясо. Жукови, ватутіни, хто там ще казали: «Баби єщьо нарожают… Послє побєди надо будет меєньше лагєрєй для х*хлов». А потім з залишками українців, які вижили у тому меливі, стали боротися вишуканіше. Їх назвали бидлом. Селюками забитими. Бо всі культурні люди розмовляють російською. І ті залишки, які не перемолов молох, стали розчиняти в руской культурє і язикє…

Ми вижили. Ми стали знову Незалежні. Сьогодні ми знаємо, що з нами зробили.

Ось уже 100 років, з них повторно 27, як українська мова проголошена державною і обов’язковою КРУГОМ у ВСІХ сферах на всій території України.

Сьогодні ви, українці, бездумно повторюєте за зросійщеними, у яких від «зґвалтування» сталися ментальні зміни: «Не можна нікому нав’язувати мову. Треба все робити поступово…». Поступово, українці?! А що це для вас означає? Сусідні країни відродили свою мову, а вслід за нею економіку — і поїхали вперед, не наздогнати. А ви плететеся позаду, навіть не у хвості, а ще далі, і вам треба ще й досі поступово. Скільки ще сотень років вам треба для поступовості, українці?

Чи задумувалися ви коли-небуть, що кожна країна має свій голос? Має своє звучання? Цей голос — сукупність усіх голосів, які чуються навколо: з розмов перехожих, з динаміків програвачів чи телевізорів, зі щебетання дітей, з оголошень, з написів. Якщо уявити, що ви раптом не знаєте, в якій країні опинилися, скажімо, прокинулися в дорозі, ви визначите країну по її голосу. Німеччина має німецький голос. Франція — французький. Італія — італійський. Чехія — чеський. Польща — польський. А який голос має Україна? Як вона звучить навколо?

Сьогодні, через 100 років я зробила зауваження молоденьким провідницям, щоб не обслуговували мене російською мовою, бо я в УКРАЇНІ. Я наштовхнулася на їхнє нерозуміння. Більше того, навколо провідниць одразу згуртувалися такі ж російськомовні. Стали на захист. Дружно. Проти мене, українки.

Я їхала в вагоні одна україномовна. Окрім мене ніхто україномовний не озвався.

Коли потяг прибув до Києва і пасажири вагону стали збиратися, діставати речі, виявилося, що зі мною їхав повен вагон українців. Люди між собою розмовляли українською. Однак в дорозі всі ЗМОВЧАЛИ!

Ота жменя російськомовних, яка стала на захист російськомовних провідниць, зробила погоду всьому вагону! Склалося враження, що весь потяг зросійщений, як вони!

Найгірше ваше зло, українці — це ваше мовчання. Ваше мовчання відбирає в України голос!

Через ваше мовчання злили не лише мову. Далі — гірше. Через те, що ви мовчите — корупція. Через те, що ви мовчите — розвал. Через те, що ви мовчите — ми так живемо.

ВИ винні у всьому. Не хтось. Не вони. Не влада. Не вороги. Вони роблять те, що ви дозволяєте. Винна ваша БЕЗХРЕБЕТНІСТЬ. Ваша АНОМАЛЬНА толерантність. Ваше хибне уявлення про ввічливість. Мовчання — це не ввічливість. Мовчання — це ознака худоби в стійлі. В той час, як інші країни навколо в повний голос на весь світ відстоюють своє — ви граєтеся в поступливих українців, які відмовчуються. Ви гнете спину.

А почалося все з мови. В усьому винне ВАШЕ МОВЧАННЯ.

 

Comments

[euthanasepam]

>> "а как вы относитесь к людям, которые защищают Украину и при этом говорят только по-русски?"


Кацапи цю тезу педалюють для того, щоб закрити рота українцям. Апелюють до традиційної української ввічливості. От виходить таке й каже: «палавіна укра́інская армії разґаваріваєт на русскам їзикє». І далі, з притиском: «Ви што, хатітє сказать, што русскаїзичьниє укра́інци нє патріоти?!» Це брехня й бридка маніпуляція, за це слід бити рябу кацапську морду. Проте українці відчувають сором та замовкають — адже ж, справді, в АТО воює скількись москвомовних. Питання у тому — скільки. В інтернеті та медії їх мало не мільярди. В кожному ФБ, ЖЖ та на телевізії. В реальності ж усе трохи не так. Практично вся українська армія розмовляє українською мовою, діалектами, суржиком. Вперто москвомовні лише нащадки кацапів з тих регіонів, що найдужче було зросійщено. Москвомовні офіцери віком від 35 років, причому навіть ті, що вродилися українцями; проте молоді уже переважно україномовні, бо народилися після скасування обов’язкового помоскалення…

Українці не ведуть сльозогінних блогів, не займаються графоманією. Для нас війна — це не тема для самовихваляння чи піару. Нас там понад триста тисяч люду було. А чи багато ви читали дєдиваєвальства українською мовою? Отож. Дєдиваєвальство москвомовне, воно росте з ментальності й наративів улусскава міра.

Про це, може, варто було би написати, бо вони знахабніли вже вкрай, хєрої хєрові, вибачте… Паразитарії бісові.

[balu]

>Апелюють до традиційної української ввічливості.<
Так цей развод обламується простим "так чому ти не ввічливий і не говориш зі мною українською"