В системі державного рабовласництва, виплеканого Москвою, провідну роль грають такі чинники:
- опшшєпанятная казьонная фєня (себто пердюча кацапська брехучка) для державного обліку та церковної пропаганди;
- фактична заборона приватної власности, а відтак безперспективність розвитку інститутів відкритого сусльпільства (вільної економіки, людської честі та гідності, прав та свобод людини тощо).
Он-де нєважнакакаїзичьний опщєчілавєк обурено пише іноземною мовою в своєму дописі «Всё не так!»: «Наш народ никогда не будет ничем доволен».
Справді, панове, «іх нарот нікаґда нє будєт нічєм даволєн». Істоти з тавром раба на чолі та рабською душею і ментальністю лишатимуться рабами до скону.
Щоби бути вільною людиною, треба не бути рабом.