Так москвомовність окреслює територію зазіхань Русскаго Міра: https://bither.livejournal.com/737415.html?format=light
Початок у цій дискусії: https://npubop.livejournal.com/4039508.html?thread=205869908#t205869908
А далі поцікавився, що ж пише мій опонент. Ось що він пише, раджу читати з коментарями:
https://dagrael.livejournal.com/235323.html
https://dagrael.livejournal.com/234202.html
«Вишиватою» (маркерною лайкою московського походження) покручі називають українців.
Стандартний метод блокування українського контенту й авторів у Фейсбуці — скарги кремлеботів (приклад). Але причина, звісно, в іншому. Через масове нєважнакакаїзичіє непритомних покручів та кацапів з України Фейсбук робить модераторами українського сектору кацапів. Це настільки проста, очевидна й загальновідома річ, що наводить на думку про розумову неповноцінність москвомовних громадян України та існування сталої кореляції між побутовою москвомовністю (яку в нас ще часом лицемірно називають білінгвізмом) та слабуванням на розум: є очевидна причина, є очевидний наслідок, є неспроможність пов’язати одне з другим.
В системі державного рабовласництва, виплеканого Москвою, провідну роль грають такі чинники:
- опшшєпанятная казьонная фєня (себто пердюча кацапська брехучка) для державного обліку та церковної пропаганди;
- фактична заборона приватної власности, а відтак безперспективність розвитку інститутів відкритого сусльпільства (вільної економіки, людської честі та гідності, прав та свобод людини тощо).
Он-де нєважнакакаїзичьний опщєчілавєк обурено пише іноземною мовою в своєму дописі «Всё не так!»: «Наш народ никогда не будет ничем доволен».
Справді, панове, «іх нарот нікаґда нє будєт нічєм даволєн». Істоти з тавром раба на чолі та рабською душею і ментальністю лишатимуться рабами до скону.
Щоби бути вільною людиною, треба не бути рабом.
Нє рашшативайтє людку!
2017-05-11 01:13Письменниця Лариса Ніцой: «Сьогодні українця, який вимагає для себе українського середовища: телебачення, радіо, школу, книжок, обслуговування, музику, мову — звинувачують у розколі суспільства. Це все одно, що рибу, яка вимагає води, кактуса, якому необхідна пустеля, і жайворонка, який проситься в поле — звинувачувати в тому, що вони знахабніли і розколюють природу» («Лариса Ніцой: Чи розколюють українці суспільство»).
P. S.
Ще дописи про бідування української мови в Україні: https://www.infa.ua/tag/ukrayins-ka-mova.
P. S.
Ще дописи про бідування української мови в Україні: https://www.infa.ua/tag/ukrayins-ka-mova.
http://nrcu.gov.ua/Rus_movlennya
https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_українських_радіостанцій
Та чи знають раби про сором?
В медійному просторі подекуди лунають жалюгідні істерики про те, що Російська Федерація, мовляв, перемагає Україну в інформаційній війні. Сором та й годі. Але трохи дивно, що всі ті безпорадні зойки — російською мовою. Чому ж російською? Бо то верещать потомствені кріпаки та найліпші друзі москаля — хохли й малороси, «білінґви» та «русскаїзичьниє укра́інцы». Хіба ж то українці? Свідомим щирим українцям немає жодної інформаційної загрози з боку Московії, бо на сторожі їхньої душі стоїть рідна мова.
Шляпкинъ И. А., «Русская Палеографія» (1913).
Читаємо розділ, що має назву «§ 11. Обозрѣніе ізводовъ русскихъ рукописей по говорамъ». Підкреслення в тексті не мої, а вже так було.
( Read more... )
Часом російськомовні громадяни України ображено наполягають на тому, що вони є справжніми патріотами, бо в час Майдану та визвольної війни українського народу проти кацапсько-фашистської агресії були та є в лавах українців. Дехто навіть каже, що не обов’язково знати українську мову, щоб бути українцем. Цікаво, якби вони сказали в Росії, що нема потреби знати російську мову, щоб бути «русскім», та сказали це українською мовою — як би таке сприйняли інші «русскіє»?
Прошу переглянути у
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
І це: Ігор Лосєв, «Українізація: жахалка чи категоричний імператив?»