Лариса Ніцой: Найгірше зло — мовчання українців, яке відбирає в України голос

[euthanasepam]

 

Джерело допису: www.facebook.com/larysa.nitsoi/posts/1905832939448829 (або тут: www.infa.ua/larysa-nitsoj-najgirshe-zlo-movchannya-ukrayintsiv-yake-vidbyraye-v-ukrayiny-golos).

Хочу поговорити з вами відверто, українці.

Подивіться на цей наказ, що внизу. І порівняйте його з відео. Наказу рівно 100 років і 6 днів. Сто років тому українська влада видала наказ про українізацію міністерства шляхів: українська мова — державна, мова залізниці — українська.

Пройшло сто років. Українка Лариса Ніцой рівно через 100 років після наказу знімає відео на нашій українській залізниці. Складається враження, що залізниця не українська. Мова української залізниці — російська.

Між цим наказом і цим відео багато що відбулося. Відбулося захоплення України росією. Відбулися репресії, розстріли 80% еліти українців, закопано в землю 30 тисяч інтелігенції. Відбулася антиселекція, обезголовлення нації. Відбулися три спеціально організованих голодомори, які умертвили насильницькою смертю 10 мільйонів українців. Відбулася ІІ Світова війна, у якій російські полководці використовували українців як гарматне м’ясо. Жукови, ватутіни, хто там ще казали: «Баби єщьо нарожают… Послє побєди надо будет меєньше лагєрєй для х*хлов». А потім з залишками українців, які вижили у тому меливі, стали боротися вишуканіше. Їх назвали бидлом. Селюками забитими. Бо всі культурні люди розмовляють російською. І ті залишки, які не перемолов молох, стали розчиняти в руской культурє і язикє…

Ми вижили. Ми стали знову Незалежні. Сьогодні ми знаємо, що з нами зробили.

Ось уже 100 років, з них повторно 27, як українська мова проголошена державною і обов’язковою КРУГОМ у ВСІХ сферах на всій території України.

Сьогодні ви, українці, бездумно повторюєте за зросійщеними, у яких від «зґвалтування» сталися ментальні зміни: «Не можна нікому нав’язувати мову. Треба все робити поступово…». Поступово, українці?! А що це для вас означає? Сусідні країни відродили свою мову, а вслід за нею економіку — і поїхали вперед, не наздогнати. А ви плететеся позаду, навіть не у хвості, а ще далі, і вам треба ще й досі поступово. Скільки ще сотень років вам треба для поступовості, українці?

Чи задумувалися ви коли-небуть, що кожна країна має свій голос? Має своє звучання? Цей голос — сукупність усіх голосів, які чуються навколо: з розмов перехожих, з динаміків програвачів чи телевізорів, зі щебетання дітей, з оголошень, з написів. Якщо уявити, що ви раптом не знаєте, в якій країні опинилися, скажімо, прокинулися в дорозі, ви визначите країну по її голосу. Німеччина має німецький голос. Франція — французький. Італія — італійський. Чехія — чеський. Польща — польський. А який голос має Україна? Як вона звучить навколо?

Сьогодні, через 100 років я зробила зауваження молоденьким провідницям, щоб не обслуговували мене російською мовою, бо я в УКРАЇНІ. Я наштовхнулася на їхнє нерозуміння. Більше того, навколо провідниць одразу згуртувалися такі ж російськомовні. Стали на захист. Дружно. Проти мене, українки.

Я їхала в вагоні одна україномовна. Окрім мене ніхто україномовний не озвався.

Коли потяг прибув до Києва і пасажири вагону стали збиратися, діставати речі, виявилося, що зі мною їхав повен вагон українців. Люди між собою розмовляли українською. Однак в дорозі всі ЗМОВЧАЛИ!

Ота жменя російськомовних, яка стала на захист російськомовних провідниць, зробила погоду всьому вагону! Склалося враження, що весь потяг зросійщений, як вони!

Найгірше ваше зло, українці — це ваше мовчання. Ваше мовчання відбирає в України голос!

Через ваше мовчання злили не лише мову. Далі — гірше. Через те, що ви мовчите — корупція. Через те, що ви мовчите — розвал. Через те, що ви мовчите — ми так живемо.

ВИ винні у всьому. Не хтось. Не вони. Не влада. Не вороги. Вони роблять те, що ви дозволяєте. Винна ваша БЕЗХРЕБЕТНІСТЬ. Ваша АНОМАЛЬНА толерантність. Ваше хибне уявлення про ввічливість. Мовчання — це не ввічливість. Мовчання — це ознака худоби в стійлі. В той час, як інші країни навколо в повний голос на весь світ відстоюють своє — ви граєтеся в поступливих українців, які відмовчуються. Ви гнете спину.

А почалося все з мови. В усьому винне ВАШЕ МОВЧАННЯ.

 

Comments

[euthanasepam]

Невже й для гавайської, зулу, саамської та верхньолужицької їх примусили? :)

Вони давно (ще з 1980-х років) усе роблять якомога універсальнішим та інтернаціоналізованим. Задля цього юнікод, шрифти OTF і TTF і таке інше. Це цілеспрямована централізована політика MS.

[ukurainajin]

Обидві версії правдоподібні; без прямих доказів, які я швидкома не зміг знайти, можна припускати, а не стверджувати. Та й не критично, бо український MS ми вже маємо, і мені просто цікаво, завдяки чому. У держзакупівлях зараз зазначають вимогу до Win «сертифікована на території України», але що це означає, не знаю. А от у законопроекті «5670 про державну мову», який мають розглядати цьогоріч, у статті 23 вже є пряме зазначення вимоги до україномовного інтерфейсу.

[euthanasepam]

Це дуже легко перевірити, маючи перед очима зведені таблиці локалізованих дистрибутивів продуктів фірми Microsoft. Це не таємна інформація, проте трохи погуглити, мабуть, доведеться. Без проблем знайдете їх за пошуковим запитом контрольних сум SHA-1.

Воно зазвичай має такий вигляд:

aac7abc01c7a1aeed7eed0cd0d4d90af58601779 *uk_office_xp_sp3.iso

Цілком українізованими «з заводу» вперше були Windows Vista та Microsoft Office 2003 і 2007, причому всі версії (споживацькі і корпоративні).

Для деяких попередніх випусків окремих продуктів було зроблено також офіційні українізатори — наприклад, це так для Microsoft Office 2003 та XP (2002).

Отже понад десять років MS робить свої продукти й конкретно для нас.


Фірмова русифікація продуктів MS має історію щонайменше від початку 1990-х років.

А іспанською та японською перекладали мало не з самого початку своєї діяльності.


Стисло кажучи, це залежить не від наших державних установ. Якщо вам траплятимуться заяви з їхнього боку про те, як вони «пробили» та «здійснили» на благо народу, то знайте, що вони вам брешуть. :)


P. S.

Додам ще дещо. Локалізація вільного програмного забезпечення (FOSS — Free and open-source software) також ніде й ніколи не залежить від примх чи волі державних інституцій. Це завжди ініціатива або компаній, або спільноти.

[euthanasepam]

Законотворча діяльність наших брехливих паразитаріїв не має жодного практичного стосунку до світової практики створення локалізованих програм. Вони просто «примазуються», у найкращому разі. Їхні постанови та закони, ймовірно (я не читав і не маю часу та натхнення), мають регуляторний характер у поганому сенсі цього поняття. Наприклад, вони дадуть у руки органам контролю засіб для тиску на бізнес через санкції за використання нелокалізованого ПЗ, який насправді й не локалізують — мова насамперед про серверне програмне забезпечення, програми для мейнфреймів тощо. Там робоча мова англійська, її всі фахівці знають та розуміють без словника. Причому це необхідна умова використання такого специфічного програмного забезпечення, зумовлена потребою у стовідсотковій однозначності всіх термінів та документів. От, гіпотетично, вони прийдуть до якогось банка разом з «маски-шоу» та почнуть там «пісочити» людей: «А пачіму у вас праґрамми на анґлійскам язикє, развє ваш паставщік фірма IBM (HP, Dell etc) нє знаєт а нарушенії нашева заканадатєльства?» І опечатають кімнату з машинами. А денний збиток у банка в таких обставинах — це багатомільйонні цифри. :)

[ukurainajin]

Там є також пункт про тимчасову відсутність української локалізації. У такому разі має бути офіційна мова ЄС, отже й англійська.

«На час створення (закупівлі, перевстановлення) такого програмного забезпечення державною мовою може використовуватися програмне забезпечення з версією користувацького інтерфейсу офіційними мовами Європейського Союзу.»

[euthanasepam]

Той факт, що українські закони пишуть некомпетентні ідіоти, давно не дивує.

Поясню цю тезу в даному контексті. Бо мова не лише про локалізації…

Найпоширеніше системне та прикладне ПЗ переважно є продуктом американських компаній, що керуються у своїй діяльності законодавством США. Можна були б на цьому реченні й закінчити, але нехай буде.

Наприклад, для Office 2003 та 2007 фірма-виробник випустила дві версії одного й того ж продукту для використання у США та за межами США. Вони відрізнялися деякими функціями, що стосуються використання технології XML і на які було встановлено обмеження.

Також у США заборонено експорт деяких технологій та продуктів криптографічного призначення. Тому деякі компанії обирають для діяльності юрисдикцію за межами США, а деякі не додають до своїх продуктів заборонені для експорту компоненти.

У ЄС, знов, є якісь свої бзіки.

А наші вар’яти щось виписують у тексті, вочевидь, навіть не запросивши когось із фахівців для проведення експертного дослідження проблеми. А чому так? Бо в них щороку «горить бюджет», бо треба фіскалам дати в руки нові інструменти для здирництва. Не країна, а бандитський притон і божевільня в одному приміщенні…

[ukurainajin]

По-перше, «українізація» ПЗ у законі стосується держустанов і державних освітніх закладів. До приватного сектора ніхто не лізе. Отже жодних маски-шоу.

По-друге, якщо простіше, ви вважаєте, що указаний напрямок у законі про держмову зайвий?

[euthanasepam]

Я не читав закону, тому нічого не казатиму стосовно нього.

[ukurainajin]

Я щойно про це здогадався, коли побачив, що виникло якесь непорозуміння. Ні, там не про особисте, а про державне.

[balu]

Одне одному не заважає. Проходила така інформація.