Кабінет психопатологічної евтаназіології (
euthanasepam) wrote2014-12-05 12:21 pm
Entry tags:
«Всьо панімаю, но нє гаварю»
Часом російськомовні громадяни України ображено наполягають на тому, що вони є справжніми патріотами, бо в час Майдану та визвольної війни українського народу проти кацапсько-фашистської агресії були та є в лавах українців. Дехто навіть каже, що не обов’язково знати українську мову, щоб бути українцем. Цікаво, якби вони сказали в Росії, що нема потреби знати російську мову, щоб бути «русскім», та сказали це українською мовою — як би таке сприйняли інші «русскіє»?
Прошу переглянути у
І це: Ігор Лосєв, «Українізація: жахалка чи категоричний імператив?»

no subject
no subject
Я не маю нічого проти людей, що розмовляють російською мовою. Але коли я читаю або чую їхні ображені виступи про те, що «язик нє імєєт значєнія, єслі ти патріот», то я вже знаю, до чого йде: «гдє гаварят па-русскі, там всьо русскає, там рассія». Мова — то найважливіший культурний код етносу; мова це вмістилище самої душі народу. Ви собі можете уявити в тій же РФ патріота Росії, що не знає російської мови? А в Японії — японця, що не розмовляє японською мовою, але патріот? Та це просто смішно…
http://tyzhden.ua/Society/109276/PrintView
no subject
Звісно, є й замасковані п'ятиколонники, які наверх показують патріотизм, а всередину до москвомовних запускають такі от меми щодо їхньої мови - і боротись з такими потрібно, а не з тими, хто є щирим патріотом України.
no subject
no subject