Нєважнакакаїзичіє

[euthanasepam]

 

Правило качки каже: якщо є щось таке, що виглядає качкою, пливе, наче качка, та кряче качиним голосом, то це, мабуть, качка і є (англ.: «If it looks like a duck, swims like a duck and quacks like a duck, then it probably is a duck»).

 

 

Уявімо собі, що є якась вигадана людина зовсім іншої культури — з Південної Америки абощо. І припустімо, що той чоловік трохи знає, бо вивчав у школі, російську мову. Приїздить, отже, цей уявний турист отепер до України і чує звідусіль нєважнакакаїзичьную рєчь, що йому дуже нагадує мову сусідньої (з півночі та сходу) країни — саме тої, мову якої він колись вивчав. А з тої сусідньої країни лементують усіма засобами масової дезинформації, що в Україні точиться громадянська війна. Роззирається навколо себе іноземець і, може, думає собі: та ж справді — це громадянська війна між росіянами та росіянами. Бо й ті, і ці розмовляють російською мовою, яку я вивчав і трохи знаю. Та от халепа! Де-не-де часом трапляються якісь інші чудернацькі люди, що розмовляють українською мовою, і на них звідусіль шикають російськомовні нєважнакакаїзичьнє: нє врємя разжиґать, пасматрітє на наших ґіроєв на фронтє — ані всє ґаварят па-русскі; нє важна, на каком їзикє ти ґаваріш — ліж би ти бил патріотам Украіни і укра́інскай палітічєскай нациі. Стороння людина не розуміє, що то діється. Російськомовні ЗМІ з Росії йому пояснюють: нікаґда нікакова укра́інскава народа нє била, нєт і бить нє может, нікакой Украіни нє сущєствавала, нікакова укра́інскава їзика нє била і нєт — єсть толька прідуманний в австрійскам ґєнштабє іскусствєнний їзик, каторим враґі Рассіі хатєлі раздєліть русскій народ. Російськомовні ЗМІ з України кажуть так: ми строім палітічєскую укра́інскую нацию, в каторай ні важна, ва што ти вєріш і на каком їзикє ти разґаваріваєш — ліж би ти бил патріотам Хахластанскай Маларассійскай ґуберніі Украіни і харошим чілавєкам.

Отаке послухав би чоловік і поїхав би додому, маючи до співвітчизників розповідь про громадянську війну між росіянами та росіянами не знати за що. І десь далеко в іншім кутку Землі люди увімкнули би телевізію, переглянули би російські або українські канали і зробили би висновок: дійсно, нема України, а є якась внутрішня проблема Росії з місцевим сепаратизмом.

 

Качка, що виглядає качкою — то, певно, качка і є.

 

Comments

[balu]

є якась внутрішня проблема Росії з місцевим сепаратизмом
А оно приблизно так і є. Купа типа громадян усвідомила Україну як окрему країну років 10 тому. А купа не усвідомила і позараз.

на них звідусіль шикають російськомовні нєважнакакаїзичьнє
Я не знаю, чи казав тут, чи ні. Але успішність мови прямо пропорційна кількості її успішних носіїв. Крім того, російськомовні більш конкурентноспроможні отже носії української мови добровільно переходять на російську. От і маємо те, що маємо.

І тут не плакатись потрібно, а самому ставати успішним україносовним і (у тому числі своїм прикладом) витягувати україномовних на свій рівень.