euthanasepam | Про мовну шизофренію

Цікава стаття, хоча назва дещо провокаційна.

Так вважаєте? Я це словосполучення також вживав незалежно від згаданого професора із десь таким само змістом, бо мені дуже болить те, що в нас діється.

Соціальна хвороба - так, і досить типова для постколоніальних країн.
Якщо б було написано "соціальна хвороба", то я б не мала жодних дорікань.

А вона не соціальна: нею однаково хворіють люди з усіх верств суспільства (окрім, хіба, завзятих патріотів-націоналістів). Ця хвороба за симптомами є етнокультурно-психологічною — втрата власної питомої ідентичності і подальше роздвоєння на дві або більше сурогатних концепцій самовизначення, — тому порівняння її з шизофренією доречне.

Edited 2015-07-04 22:38 (UTC)

Україна справді може загинути вже за нашого покоління — і це станеться через забуття мови. Ті люди, що надалі мешкатимуть в Україні і називатимуться українцями, насправді ними вже не будуть. Обірветься зв’язок із коренями, і український народ як самобутній етнос вмре. Нині я за день в місті може з кілька разів почую десь українську мову, а решта — російська або суржик; часом і жодного разу за день не чути від людей хоч би одного українського слова. Тут в ЖЖ повсякчас дискусії зі зросійщеними хохлами, що мене називають чи то «фаріончиком», чи то ефезбешною мурзилкою, що створена для роз’єднання україномовних та російськомовних громадян України. Вони вже не усвідомлюють трагедії, вони вже не зауважують і не відчувають, що з ними не все гаразд. Замість українського народу на теренах України постає укра́інская палітічєская нация нєважнакакаїзичьних людєй, а з самої України роблять альтернативну Росію з етнографічним колоритом колоніального суржику. Об’єктивно Україна гине — і найбільше її тепер нищать вже не москалі з Росії, а тутешні покручі.

Колись Москва так само із угрофінських племен мері, муроми, мещери, іжори, весі та інших поробила «великоросів». Про давніх фінських пращурів навіть пам’яті не збереглося у багатьох росіян: вони тепер вірять, що то все було колись слов’янами. А із наших яничарів пороблять хохлів на кшалт тих манкуртів з українськими прізвищами, що нині мешкають у РФ і неприязно сприймають, якщо їх назвати українцями. І тоді, по смерті українського етносу в Україні, в нас буде така ж пустка і смітник, як у корінних землях московитів; а хохлів потрохи переселять на схід…

Edited 2015-07-04 19:18 (UTC)

Були і гірші часи у нас, хіба ні?
І русифікація, і полонізація були величезні.

Є і інші народи, що пройшли не менш тяжкий шлях, з руїн відроджували майже втрачену мову та культуру. Наприклад, чехи. Становище української мови погане, але не найгірше з того, що буває.

Мені здається, що все не так вже безнадійно

В тому й річ, що гірших за теперішні не було. Тут певним чинником стала урбанізація XX століття, через яку критично поменшало людей на селі, що було носієм звичаїв і мови. А мовна політика і ЗМІ довершують руйнацію.

Так, люди кажуть, що молодь не є такою дурною і несвідомою, як старші покоління. Може й так. Але я повсякчас бачу довкола себе ту мовну ситуцацію, яку інаше, як вмиранням українського етносу, назвати не можу. Суспільство не має відчуття власної загибелі. Навпаки: обстоює облудну свободу «разґаварівать на таком язикє, как каком мнє удобна» (і то не українська мова, навіть не якась іноземна на кшалт англійської, а конкретно російська мова).

Ірландія, яку нам часто московити і яничари ставлять за приклад двомовності, у мовному сенсі перебуває в стані такої ж катастрофи корінного етносу країни; в Шотландії ще гірше. В Білорусі так само погано, як в нас, або й гірше.

Полонізація та русифікація в давніші, доіндустріальні часи, передусім стосувалися української шляхти (і її в нас таки геть усю відібрали), а на суспільство загалом впливали значно менше, ніж після початку промислової урбанізації та переселення до України маси людей інших етносів, зокрема й з Росії.

"Полонізація та русифікація в давніші, доіндустріальні часи, передусім стосувалися української шляхти (і її в нас таки геть усю відібрали)"
Це так. Шляхти та інтелигенції. І так, відібрали :(

Я у це слово і похідні від нього вкладаю трохи ширший зміст, аніж суспільно-економічний: для мене шляхетна людина — це насамперед освічена (і самоосвічена), національно свідома, патріотична та діяльна людина.

Edited 2015-07-04 21:08 (UTC)

Якщо маєте на увазі Ізраїль, то там була вельми сильна релігійна компонента, що людей тримала разом в окремій сталій ідентичності навіть без власної державності. В нас такої релігійної компоненти немає, навпаки: скрізь РПЦ та УПЦ МП провадять ту саму політику зросійщення та залучення людей до ментальності Русскаґо Міра, що й ЗМІ та зросійщені «еліти».

З Ізраїлем нас не можна порівнювати, так.
Але я мала на увазі Чехію

Чехія — добрий приклад.

Сподіваюся, що ви будете праві, а не я. :)

Але я небагато про це знаю, тільки що інтелектуали відродили мову майже з нуля, хоча вже й села були майже повністю німецькомовні. Однак, цього недостатньо, щоб мова повернулась до життя. Як вони спромоглися зробити так, щоб вся країна знов заговорила чеською - цього я не знаю.

Треба вивчати чеський досвід.

Найперше, на мою думку, треба повернутися до старого правопису і його поступово запроваджувати. Сподіваюся, що буду особисто це робити. Почати треба просто зі словника Грінченка та інших мовознавчих видань, щоби повернути у життя питому українську лексику. Грошей на це немає, тому збирати доведеться громадою, та й видавати, щоб люди знову побачили і згадали ті забуті слова, знову ожила для них рідна мова.

Edited 2015-07-04 20:22 (UTC)

Щоб вивчати чеський досвід, треба знати чеську. Бо іншими мовами, принаймні, із знайомих мені, я цієї інформації не знайшла.
Це є в мене в планах.

Я її трохи знаю (але словник для читання потрібен). Щойно трохи читав чеську Вікіпедію, аби перевірити себе: пам’ятаю і вимову, і розумію значення більшості слів. :)

Edited 2015-07-04 20:43 (UTC)

Я щось трохи розумію будь-якою слов'янською мовою, але цього замало, щоб читати щось серйозне :)
Треба вивчити граматику та почитати спочатку щось просте. Планую почати з Божени Немцової.
А потім вже можна щось пошукати за темою. Поки навіть не знаю, за що братись.
Якщо щось побачите цікаве з цього питання, скиньте мені хоч автора та назву, будь ласка :)

Edited 2015-07-04 20:47 (UTC)

То так, слов’янські мови більш-менш нам зрозумілі. Стосовно чеської кажу, що трохи знаю, властиво тому, що колись деякий час її самотужки вивчав і навіть читав якісь тексти чеською. Починати треба, на моє переконання, з фонетики, щоб відчути і навчитися перейняти отой плин чеського мовлення. Це найтяжча річ, бо вона (фонетика) завше фізіологічно обумовлена, доволі своєрідна і суттєво різниться від звичного нам тепер зросійщеного у фонетичному сенсі нашого мовлення; проте, якщо добре знаєте наші західні діалекти, то буде легше. Мені було складно, але цей досвід вважаю корисним. :) В інтернеті можна слухати самих чеських мовців, дивитися навчальні відео.

Edited 2015-07-04 21:08 (UTC)

Розуміти на слух - це найтяжче, особливо для мене
Але для читання це не так вже важливо, а мене ж перш за все цікавить можливість читати
Щоб вільно розуміти та розмовляти, треба витратити дуже багато сил та часу, а читати можна навчитись досить легко

Я не сподіваюсь, що досконало опаную чеську самотужки. Але за місяць я навчусь непогано читати, я вже перевірила це з болгарською :)

Наперед кажу, що не маю практичного досвіду використання цього сайту для своїх потреб, але про нього знаю вже багато років і мені видається, що він може бути корисним: http://franklang.ru/ (http://franklang.ru/)

О, так, це чудова методика! Я користувалась, коли повторювала німецьку. Насправді дуже допомагає відновити та розширити словниковий запас. Розмовляти не почнеш, але якщо треба навчитись читати, то дуже корисно.

До речі, в Ізраїлі було дуже суворо: "Іврі, дабер іврит!" ("Єврей, розмовляй івритом"). Їдиш та ладино винищили, як "мови вигнання". Хоча це теж частина культурної спадщини та історії, але меншим пожертвували заради більшого. В нас і близько такого немає...
Потім вже, коли статус івриту став безсумнівним, мовна політика стала м'якіша.

В нас тепер і пікнути зайвий раз всі бояться, бо зацькують як Ірину Фаріон.

Про мовну шизофренію

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject